АЛОТРОПІЯ (грец. allos — інший + tropos — поворот, напрямок) — властивість хімічного елемента існувати у вигляді двох або декількох простих речовин — алотропних форм або модифікацій. Внаслідок цього загальна кількість простих речовин значно більша за число елементів.
Розрізняють А. складу і форми. У першому випадку алотропні модифікації відрізняються складом простої речовини, напр. O2 — кисень і О3 — озон. А. форми (поліморфізм) зумовлена різним розміщенням частинок у кристалах. Так, білий фосфор складається з молекул Р4, а кристали червоного мають полімерну структуру. Інколи, залежно від Tпл модифікації, алотропні модифікації позначають грецькими літерами (α-Fe, β-Fe, γ-Fe). Алотропні модифікації хімічного елемента відрізняються фізичними властивостями та хімічною активністю. Так, білий фосфор світиться у темряві, дуже отруйний, самозаймається на повітрі, легко вступає у хімічні реакції з іншими елементами. Червоний фосфор, навпаки, не світиться, не отруйний, не самозаймається, у хімічні реакції вступає при більш високих температурах, ніж білий фосфор. За певних умов одна алотропна модифікація простої речовини може переходити в іншу.
БМЭ. — М., 1974. — Т. 1; Химическая энциклопедия. — М., 1988. — Т. 1.